Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №9 м. Кременчук
Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №9 м. Кременчук
З історії школи:
Школа №9 м. Кременчука відкрила свої двері для учнів 1 вересня 1936 року. І за ці роки в її стінах відбулося багато різних подій - великих і маленьких, важливих і не дуже. А почалося все ясним сонячним першим осіннім днем. ось як пригадувала вчитель - пенсіонер Рівна Е.Ф. "У дворі школи з ранку багато людей. Тут і учні різного віку, і їх батьки, і вчителі, і гості, якім прибули на відкриття школи. На невеличкій трибуні - перший директор школи Зінченко Ксенія Олександрівна, завідуючий райвно, представники міськома. короткі привітання, добрі побажання, відповідні слова учнів, повні подяки і обіцяння добре вчитися. Заняття почались. Біля 700 учнів(в школі було 32 класи) вперше сіли за парти в новій школі. Навчання проводилися на українській мові. Навчались в ній переважно діти робочих та службовців КВБЗ та інших підприємств р-н. Крюкова м. Кременчука. Досвідчені вчителі Зінченко К.А., Познанська Л.П., Рівна Е.Ф., Царан І.Т., і поряд з ними жива допитлива молодь - Логванова О.В., Хоха В.Б. та інші доповняли один одного." Хочеться згадати тих, кого вже нема в живих, хто загинув в роки Великої Вітчизняної війни. Так в 1941 р. учнями нашої школи була створена комсомольсько-молодіжна підпільна організація на чолі з Олександром Кривицьким. Вони слухали передачі з Великої землі і розповідали їх населенню, друкували листівки,врятували сотні юнаків та дівчат від фашистської неволі, займались диверсійною роботою. З червня по серпень 1941 р. у приміщенні школи розміщувався винищувальний батальйон під керівництвом Ляпкало Д.І. Пізніше у школі знаходився військовий шпиталь. В перші дні Великої Вітчизняної війни багато учнів та вчителів пішли на фронт та вступили до народного ополчення. Серед них: перший комсорг школи Коровін В., директор Вакуленко І.І., вчитель Хоха В.Д., Познанська Л.Д., учні: Хандиборенко К., Свистун Ф., Правдиченко В. та багато інших. Деякі з них не повернулись з фронту, деякі нагороджені державними медалями та ордерами. Після визволення м.Кременчука вчителі і діти працювали над відбудовою школи і міста. заняття відновилися 1 жовтня 1944 р. Перші дні учні займалися в напівтемних класах, сидячи на підлозі. З кожним днем, завдяки турботам учнівського та вчительського колективів, школа набувала свій первинний вигляд.
Школа №9 м. Кременчука відкрила свої двері для учнів 1 вересня 1936 року. І за ці роки в її стінах відбулося багато різних подій - великих і маленьких, важливих і не дуже. А почалося все ясним сонячним першим осіннім днем. ось як пригадувала вчитель - пенсіонер Рівна Е.Ф. "У дворі школи з ранку багато людей. Тут і учні різного віку, і їх батьки, і вчителі, і гості, якім прибули на відкриття школи. На невеличкій трибуні - перший директор школи Зінченко Ксенія Олександрівна, завідуючий райвно, представники міськома. короткі привітання, добрі побажання, відповідні слова учнів, повні подяки і обіцяння добре вчитися. Заняття почались. Біля 700 учнів(в школі було 32 класи) вперше сіли за парти в новій школі. Навчання проводилися на українській мові. Навчались в ній переважно діти робочих та службовців КВБЗ та інших підприємств р-н. Крюкова м. Кременчука. Досвідчені вчителі Зінченко К.А., Познанська Л.П., Рівна Е.Ф., Царан І.Т., і поряд з ними жива допитлива молодь - Логванова О.В., Хоха В.Б. та інші доповняли один одного." Хочеться згадати тих, кого вже нема в живих, хто загинув в роки Великої Вітчизняної війни. Так в 1941 р. учнями нашої школи була створена комсомольсько-молодіжна підпільна організація на чолі з Олександром Кривицьким. Вони слухали передачі з Великої землі і розповідали їх населенню, друкували листівки,врятували сотні юнаків та дівчат від фашистської неволі, займались диверсійною роботою. З червня по серпень 1941 р. у приміщенні школи розміщувався винищувальний батальйон під керівництвом Ляпкало Д.І. Пізніше у школі знаходився військовий шпиталь. В перші дні Великої Вітчизняної війни багато учнів та вчителів пішли на фронт та вступили до народного ополчення. Серед них: перший комсорг школи Коровін В., директор Вакуленко І.І., вчитель Хоха В.Д., Познанська Л.Д., учні: Хандиборенко К., Свистун Ф., Правдиченко В. та багато інших. Деякі з них не повернулись з фронту, деякі нагороджені державними медалями та ордерами. Після визволення м.Кременчука вчителі і діти працювали над відбудовою школи і міста. заняття відновилися 1 жовтня 1944 р. Перші дні учні займалися в напівтемних класах, сидячи на підлозі. З кожним днем, завдяки турботам учнівського та вчительського колективів, школа набувала свій первинний вигляд.